чітке уявлення

1) розуміння; здатність зрозуміти (збагнути); сприйнятливість, кмітливість

2) (часто pl) побоювання, недобре передчуття, страх

3) концепція, ідея, уявлення, думка

4) затримання, арешт

5) чуттєве сприймання (сприйняття)

* * *

1) частіше pl побоювання, погане передчуття, страх, побоювання

2) здатність осягати, сприймати; розуміння

3) концепція, розуміння; ідея, поняття; представлення, подання, уявлення

4) затримка, арешт

1. ідея, думка

2. уява, поняття

3. філос. ідея

- absolute idea абсолютна ідея

- basic idea основна/ головна думка/ ідея

- clear idea чітке уявлення

- dominant idea панівна думка

- essential idea основна/ головна думка/ ідея

- fundamental idea основна/ головна/ засаднича думка/ ідея

- general idea загальне поняття/ уявлення

- philisophical idea філософська ідея

- prevalent idea панівна думка

- idea of an "American way of life" ідея "американського способу життя"

- battle of ideas боротьба/ протиборство ідей

- concurrence of ideas співпадіння ідей

- intensification of the battle of ideas посилення ідеологічної боротьби

- to exchange ideas обмінюватись думками

- to proclaim an idea проголосити ідею

- to put an idea into life втілити ідею в життя

- to set forth an idea висунути ідею

- to suggest an idea висунути ідею

- to welcome an idea сприйняти ідею

1) начерк, нарис, ескіз

2) ознака, знак; нечітке уявлення

3) затемнення, тінь

* * *

1) начерк, ескіз

2) ознака, знак; непевний вислів; прозорі натяки

3) затемнення; тінь

I n

1. погляд, думка, точка зору; судження; pl погляди, переконання

2. намір, мета; задум, план

3. аспект, сторона, вид

4. резюме, огляд, висновок

- common views загальні погляди; погляди, які поділяють обоє партнерів, сторін

- conservative views консервативні погляди, переконання

- differing views відмінні погляди

- diverging views відмінні погляди

- extreme views крайні погляди

- opposite views протилежні погляди

- predominant views переважаючі погляди, переважаюча думка

- progressive views прогресивні/ передові погляди

- reactionary views реакційні погляди/ переконання

- religious views релігійні погляди/ переконання

- scientific view of the world науковий світогляд

- exchange of views обмін думками

- in view з метою, з наміром

- in view of зважаючи на щось, через щось

- in view of recent developments у зв'язку з останніми подіями

- negotiation with a view to an alliance переговори з метою укладення договору

- to advance a view висловити думку/ погляд

- to be in view передбачатися

- to form a clear view of smth. скласти чітке/ ясне уявлення про щось

- to have other views for smth. мати інші плани стосовно чогось

- to have smth. in view мати щось на увазі, розраховувати на щось

- to have views on smth. розраховувати на щось

- to hold extreme views in politics притримуватися крайніх політичних поглядів

- to meet smbd.'s views виконати побажання, задовільнити прохання

- to state one's views on smth. висловити свою думку/ позицію стосовно якогось питання

- to take a correct view of smth. вірно оцінити щось

- to take a different view of smth. по-іншому дивитися на щось, мати свою думку про щось

- to take a favourable view of smth. позитивно оцінити щось

- to take long views проявити передбачливість/ далекоглядність, піклуватися про майбутнє

- to take short views проявити недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати з позиції далекого прицілу

- on a long view з позиції далекого прицілу

- on a short view беручи до уваги найближчі/ безпосередні результати

- will this meet your views? чи відповідає це вашим намірам?

- with this in view з цією метою

- with a view to imminent war у зв'язку з неминучістю війни

- with the (a) view of/ to з наміром, з метою

- with a view to preventing (to prevent) a catastrophe щоб відвернути катастрофу

II v розглядати; оцінювати; судити, мати судження

- he views the matter in a different light він інакше дивиться на це

- to view a proposal favourably позитивно оцінити пропозицію

ДУША (лат. anima—душа) - поняття, що виражає індивідуальну своєрідність внутрішнього світу людини, здатність до переживання, співпереживання або відчуження. У більшості філософських та релігійних систем Д. протиставляється як тілу, так і духу. Якщо дух розглядається як джерело креативних та раціонально-пізнавальних можливостей людини, рух до трансцендентного, то Д. - джерело морально-комунікативних можливостей, спрямованість до іманентного, ближнього. У багатьох філософських культурах Д. виражається символом "Серце"; особливо яскраво ця тенденція виражена в укр. традиції філософії серця. Перші уявлення про Д. формуються у межах анімістичного світогляду, осердям якого є ідея про одушевленість усіх явищ світу. На цій основі розвивається вчення про метемпсихоз, згідно з яким, Д. після смерті може переселятися в нові тіла, причому як в людські, так і в тіла інших живих істот. В найбільш розгорнутій формі ідея метемпсихозу властива культурі індуїзму, проте має своїх прибічників і в Античності (Піфагор, Платон, Вергілій, неоплатоніки). Рання антична натурфілософія виходить з ідеї тотальної одушевленості Космосу, ототожнюючи живе та суще (гілозоїзм). Для Аристотеля Д. - активне начало живої істоти, її внутрішня оформленість. У християнській культурі Середньовіччя та Відродження Д. - опосередкування між тілом та духом. З іншого боку, Д. надається надзвичайно важливе значення у спасінні людини. Спокушаючи людину, диявол завжди пропонує обміняти на земні блага саме Д. У філософії Нового Часу екзистенційна тріада "тіло - Д. - дух" замінюється гносеологічною парою "матеріальне - ідеальне". Різниця духу та Д. розчиняється в ідеальному як не-матеріальному. В нім. класичній філософії, яка поставила на перший план проблему суб'єкта пізнання, можна побачити обидві ці тенденції. Гегель, міркуючи про безсмертя людини як безсмертя Д., використовує поняття і Д., і духа З. іншого боку, в "Науці логіки" зустрічаємо досить чітке розділення Д. та духа в традиціях християнської антропології; Д. трактується як щось середнє між тілесністю та духом. Така суперечлива позиція пов'язана з тим, що Гегель ототожнює Д. з суб'єктивним духом - рівнем розвитку духа, який замкнений у межах індивідуальності. Бердяєв розділяє поняття "Д." та "дух", показуючи укоріненість Д. в емпіричному світі і зазначаючи, що реальність Д. є реальністю природного порядку. Екзистенціалізм практично відмовляється від використання поняття "Д.", замінюючи його на поняття "екзистенція". Причина цього полягає, напевно, у загносеологізованості категорій і Д., і духа попередніми філософськими традиціями. У психологічному знанні XX ст. виникає тенденція заміни поняття "Д." поняттям "психіка". Водночас в гуманістично та персоналістично орієнтованій психології поняття "Д." зберігається. Більше того, робиться спроба прояснити унікальний сенс Д. В цьому плані показовими є роботи Фромма. Примат "Серця" в класичній укр. філософській традиції, її кордоцентризм означає освоєння передусім душевного виміру людського буття. У сучасній укр. філософії поняття "Д." знаходить свій розвиток у понятті "душевність", яке трактується як здатність до комунікативної відкритості, толерантності, конкретно вираженої любові та співчуття.